Менк Володимир Карлович (1856–1920) – український та російський живописець, педагог. Закінчив рисувальну школу при Товаристві  підтримки художників (1878), навчався як вільний слухач у Петербурзькій Академії мистецтв (1876–1881; закінчив зі срібною медаллю), водночас брав приватні уроки в І. Крамського, І. Шишкіна. Від 1880 – учасник виставок Товариства південноруських художників, художників-передвижників, а також іноземних вернісажів у Берліні (1902), Лондоні (1911), Венеції (1914). Подорожував Кримом і Кавказом, відвідав Австрію, Німеччину, Італію. Від 1886 – жив і працював у Києві: від 1892 – викладав у Фундуклеївській гімназії, одночасно 1892–1920 – в рисувальній школи М. Мурашка. У 1890-х допомагав В. Васнецову розписувати Володимирський собор у Києві. Один з ініціаторів створення Київського художнього училища. Серед учнів – О. Богомазов, Л. Брюммер, О. Гармаш, О. Екстер, Ф. Коновалюк. Твори Володимира Менка зберігаються у багатьох музейних колекціях, у тому числі у Державній Третьяківській галереї та Одеському художньому музеї.