Клавдій Маріотон (Claudius Marioton, 1844–1919) — французький скульптор та медальєр, представник академічної школи. Народився 2 лютого 1844 року в Парижі в родині скульпторів (брат Ежена та Еміля Маріотонів).

Свою професійну освіту Маріотон здобув у Національній вищій школі красних мистецтв (École Nationale Supérieure des Beaux-Arts) у Парижі. Його підготовкою керували видатні майстри того часу: Огюст Дюмон, Габріель-Жюль Тома та Жан-Марі Боннасьє. Під їхнім наставництвом він опанував техніку класичної пластики, роботу з бронзою та медальєрне мистецтво.

Мистецька кар’єра Маріотона була відзначена участю в Паризькому салоні (з 1873 року), де він згодом став членом журі. У 1889 році отримав золоту медаль на Всесвітній виставці в Парижі, а в 1894 році був удостоєний ордена Почесного легіону. У професійному колі підтримував тісні зв’язки з живописцем Ернестом Мейссоньє.

Творчий доробок автора охоплює монументально-декоративну пластику, камерну кабінетну бронзу на міфологічну тематику, а також медальєрне мистецтво. Роботи Клавдія Маріотона зберігаються в державних збірках Франції, зокрема в Музеї Орсе, Музеї Карнавале (Париж), а також у музеях образотворчого мистецтва Руана та Лілля.