Артур Кольник (Arthur Kolnik) (1890-1972) — український художник. Народився у м. Станіслав (Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина), нині — м. Івано-Франківськ, Україна) в небагатій освіченій єврейській сім’ї. Після закінчення початкової школи поступив у гімназію, де захопився малюванням. Після закінчення гімназії він поступив (1908) на відділення живопису Краківської академії мистецтв, де незабаром став одним із найкращих учнів Ю. Мехоффера (1869–1946).
З початком війни його відправилиь на фронт, а після поранення Кольник продовжив службу у Відні, де познайомився з відомим австрійським живописцем І. Кауфманом (1853–1921), який став його наставником і покровителем у воєнні роки. Завдяки заступництву Кауфмана, Кольник у 1916–1917 роках мав змогу відвідувати заняття у Віденській академії мистецтв і навіть влаштувати свою персональну виставку в столичній галереї Gredlergasse.
Після війни художник оселився в Чернівцях, які після розпаду Австро-Угорської імперії анексувала королівська Румунія. Там він став помітною фігурою в культурному житті міста і єврейства — з перших днів входить в гурток ентузіастів їдишистської культури, на чолі якої був письменник і педагог Еліезер Штейнбарг (1880–1932). Кольник зіграв вагому роль у створенні Культур-Ліги в Чернівцях, довгий час був одним із керівників її художньої секції, брав участь в організації виставок, видавництві літератури на мові їдиш. В 1918, 1922 і 1926 роках Кольник представляв свої картини на виставках в Чернівцях, а в кінці 1920 — початку 1921 року, разом з художником Р.Рубіном (1893–1974) влаштував дві виставки в Нью-Йорку. Як згадував Артур Кольник, в Чернівцях він провів найкращі роки свого життя, наповненого напруженою роботою, творчим опрацюванням ідей, сприйнятих ним в Кракові та Відні, осмислення впливу на нього малярського методу П.Сезанна.
Наприкінці 1931 року Артур Кольник був змушений, враховуючи недружнє відношення румунської влади, разом із сім’єю виїхати в Париж. Художник пережив глибоку духовну кризу, яку пізніше називав драмою свідомості. Лише в 1935 році Кольник вернувся до занять живописом. До самого початку Другої світової війни він був постійним експонентом Салона Тюільрі, представляв свої твори в Буенос-Айресі (1935) і в Лондоні (1937). В роки Другої Світової війни (1940–1944) Кольник з дружиною і донькою перебував в таборі Расебеду в Верхній Гаронні (Франція). Після війни одержав французьке громадянство (1948), входив в Комітет Асоціації єврейських художників і скульпторів.
Певним підсумком творчої діяльності Кольника стала виставка в Тель-Авіві в 1968 році, де було представлено 130 картин, гравюр і рисунків. Артур Кольник помер у Парижі в 1972 році після важкої хвороби.