Гнилицький Олександр Анатолійович (17 липня 1961 Харків – 1 листопада 2009 року, Київ) – український художник, один з піонерів “Нової хвилі”. З 1976 по 1980 навчався в Харківському художньому училищі (кафедра театральної декорації). З 1981 по 1987 навчався на Кафедрі монументального живопису Української державної академії мистецтва. У 1994 входив до київського художню групу “Паризька комуна”. З 1996 – один із засновників і керівник “Інституту нестабільних думок”. В останні роки жив і працював у Києві і Мюнхені. Твори художника зберігаються в Державному Російському музеї (Санкт-Петербург), Національному художньому музеї України (Київ), Сумському обласному художньому музеї ім. Н.Х. Онацького; інших музейних і приватних зібраннях.