Галлє Еміль / Gallé Emil (1846–1904) – видатний французький дизайнер, представник модерну, реформатор художнього скла. Народився в Нансі 8 травня 1846 року, син Ш.Галле-Рейнемера, видного підприємця, який виробляв артскло та кераміку. Займався малюванням та склоробством, а також ботанікою та мінералогією в училищах Веймара (1862–1866), працював на підприємстві батька у Сен-Клемані поблизу Нансі (з 1865) та скляній фабриці у Мейзенталі (Ельзас–166). Після смерті батька у 1874 – очолив сімейну справу та створив власну майстерню. Зазнав впливу мусульманського, китайського та японського декоративного мистецтва. Починаючи з дебюту на Паризькій всесвітній виставці 1878 р. Еміль Галле завоював авторитет тонким умінням поєднувати різноманітні прикладні інновації з образними принципами символізму. Користувався технікою «місячного світла» (clair de lune, підфарбовування оксидами кобальту, що надають сапфіровий відтінок), створював твори з багатошарового скла (обробленого барвниками, кислотою та різьбленням), з поверхнею камеї, що нагадує, з прозорого каменю. Варіюючи методи роботи з гарячою масою, вводячи у фактуру фольгу, бульбашки повітря та навмисні тріщини, отримував, якщо скористатися його власним терміном, «скляні маркетри». В орнаментах Галле домінували мотиви трав, квітів, фруктів і комах, з 1884 р. він випускав і так звані скляні вироби, що «говорять», з цитатами з Ф.Війона, Ш.Бодлера, С.Малларме, П.Верлена та інших поетів.
Твори великого майстра зберігаються у багатьох музейних та приватних зборах світу.