Микола Григорович Бутович (1885–1961) — український художник-графік, живописець, сценограф і педагог, один із яскравих представників української мистецької діаспори ХХ століття. Народився на Полтавщині. Першу професійну мистецьку освіту отримав у Празькій Вищій художньо-промисловій школі, потім вирішив продовжити освіту в Німеччині – у Шарлоттенсбурзькій мистецько-промисловій школі та в Лейпцізькій Академії графічних мистецтв.
1928–1930 мешкав у м. Парижі, був членом некомерційної асоціації художників Товариство Осіннього салону.
На початку 1940-х оселився в м. Львові, викладав у Львівській державній мистецько-промисловій школі, на архітектурному відділі Львівського політехнічного інституту (тепер Національний університет «Львівська політехніка»), у Вищій образотворчій студії.
У другій половині 1940-х, через події Другої світової війни та наближення фронту, потрапив до табору для переміщених осіб в Австрії. 1948 емігрував до США. Жив у м. Риджфілд-Парк (штат Нью-Джерсі), працював проєктантом на текстильній фірмі «Дизайнер». Від 1952 — член Об’єднання мистців українців в Америці.
Працював у галузі книжкової графіки, станкового рисунка, живопису й театральної декорації. Особливо відомий ілюстраціями до української класики, зокрема творів Тарас Шевченко і Микола Гоголь.Стиль митця поєднує риси модерну, неокласицизму та українського бароко. Його творчість відіграла помітну роль у розвитку української книжкової графіки та сценографії в еміграції.