Богомазов Олександр Костянтинович (1880-1930) – видатний український художник. Народився в с. Ямполь, Харківської губернії. 1914 року написав трактат “Живопис і Елементи”, в якому розібрав взаємодію Об’єкту, Художника, Картини та Глядача та теоретично обґрунтував пошуки художнього авангарду. В 1922-1930-х роках викладав художні дисципліни в Київському інституті пластичних мистецтв (з 1924 року – Київський художній інститут) на педагогічному (музейному відділі), живописному факультетах. У вересні 1922 року став професором станкового живопису. Найвизначніші періоди в творчості – кубофутуризм (1913-1917) і спектралізм (1920-1930). Помер у Києві, похований на Лук’янівському кладовищі.