Бізюков Онуфрій Терентійович (1897-1986) – видатний український художник, послідовник “бойчукізму”, один з останніх яскравих представників довоєнного модернізму.

Навчався в Миргородській художньо-промисловій школі ім. Гоголя, зокрема у О. Сластіона.

Закінчив Київський художній інститут (1929), відділення монументального живопису. Педагог з фаху – М. Бойчук.

У 1924 брав участь в створенні монументальних розписів в інтер’єрах художнього інституту.

У 1926 брав участь в оформленні Всеукраїнського музейного містечка на території Києво-Печерської Лаври.

Член Асоціації революційного мистецтва України (1929-1932).

У 1935 був заарештований і засуджений на 3 роки таборів за антирадянську діяльність як послідовник школи “бойчукізму”.

Брав активну участь в республіканських (1929), зарубіжних (1932) і всесоюзних (1954) виставках. Провів персональні виставки в Києві (1959, 1971, 1984).

Найбільш значущі модерністські твори Бизюкова 1920-30-х рр. ( “Тирса”, “Пильщики”, “Плотогони” і ін.) Зберігаються в Національному художньому музеї України та Миколаївському обласному художньому музеї ім. Верещагіна.

На сайті представлені не всі роботи наявні в галереї. Звертайтесь безпосередньо до нас для підбору робіт.