Степан Владиславович Бакалович (Стефан Олександр Бакалович, польськ. Stefan Aleksander Bakałowicz; 1857 – 1947) — польський живописець, представник міжнародного салонного академізму ХІХ століття, який писав картини переважно з питань життя Стародавнього Риму, трактовані в побутовому плані; також успішно працював у жанрі офорту. Академік історичного живопису (1886).
Здобув освіту в петербурзькій Академії мистецтв, з 1883 оселився в Римі, де прожив більше шістдесяти років, при цьому регулярно виставляючись в Росії; Перша виставка у Варшаві відбулася 1903 року. В Італії був також відомий як портретист; 1921 року провів у Римі персональну виставку. У 1936 році увійшов до складу правління польського товариства художників “Капітолій”, заснованого в Італії. Помер і похований у Римі. Його картини виставлені у постійній експозиції Національного музею Київська картинна галерея, Російського музею та Третьяковської галереї та інших.