Центральна Україна.
Дерево, олія.
45,8 х 35 см.
Ікона експонувалася на Виставці української ікони кін. ХVI–перш. пол. ХХ ст. (5.04.2019-5.05.2019, галерея НЮ АРТ).
Великомученик Микита, згідно з канонічним варіантом Житія, за походженням був готом і служив у готському війську (IV ст.). Відомий проповідник та учасник Першого Вселенського собору єпископ Феофіл хрестив Микиту та багатьох його співвітчизників. У міжусобній війні Микита підтримав вождя-християнина Фрітінгерна проти вождя-язичника Атанариха, останній переміг і став жорстоко переслідувати християн. Микита був схоплений і відданий мукам, а потім кинутий у вогонь. Після загибелі святого його тіло залишалося неушкодженим вогнем, потім друг Микити Маріан переніс тіло в місто Мопсуестію в Кілікії, згодом мощі перенесли до Константинополя.
В іконописі та дрібній пластиці набули поширення як одноосібні зображення святого, так і один із житійних сюжетів – про побиття святим біса.
День пам’яті великомученика Микити Воїна – 28 вересня (15 вересня за старим стилем).
Церквою Святий шанується як покровитель воїнів, що борються за віру та Батьківщину; йому також моляться про рятування маленьких дітей від нападів істеричного плачу і судом.
Святитель Митрофан (у світі Михайло, в схимі Макарій; 6 (16) листопада 1623, село Антилохово – 23 листопада (4 грудня) 1703, Вороніж) – єпископ Російської церкви, єпископ Воронезький. Зарахований до лику святих Російської православної церкви 25 червня (7 липня) 1832 року.
День пам’яті: 23 листопада (6 грудня). Все земне життя Святого пройшло у невтомних працях. Тому вважається, що молитва перед іконою свт. Митрофана Воронезького допомагає людям, які шукають роботу. До нього звертаються батьки у молитві про майбутнє своїх дітей: про допомогу у навчанні, про набуття ними самостійності та власного місця у суспільстві.
Євдокія Іліопольська (пом. бл. 160-170 років) – ранньохристиянська свята, шанована як преподобномучениця. Пам’ять у православній церкві відбувається 1 (14) березня, у католицькій церкві – 1 березня. Святій мучениці моляться: про звільнення від безпліддя, про зміцнення віри, у хворобах та печалі.
